авторські прикраси з українським характером
By Agape це авторський бренд прикрас ручної роботи, натхненний українською культурою, традиціями та красою, що живе в деталях.
про нас
Ми переосмислюємо традиційне українське бісероплетіння, поєднуючи його із сучасною естетикою, кольорами та авторським дизайном. Особливе місце в нашій творчості займають силянки – прикраси з глибоким культурним корінням, які сьогодні стають частиною індивідуального стилю.
Кожна прикраса by Agape – це увага до форми, кольору, ритму та найменших деталей. Це поєднання майстерності, натхнення й поваги до традиції. Ми створюємо не просто аксесуари, а прикраси з характером і змістом, які підкреслюють індивідуальність та допомагають відчувати зв’язок зі своїм корінням.
Ми віримо, що українська традиція не повинна залишатися лише сторінкою в історії чи частиною музейної експозиції. Вона може жити поруч із нами – у повсякденному житті, сучасному одязі, особистих історіях і речах, які ми обираємо.
Саме тому ми звертаємося до українських орнаментів, символів і технік, відкриваючи їх по-новому через авторський дизайн. Так традиційні мотиви набувають сучасного звучання, не втрачаючи своєї самобутності.
Для нас by Agape – це про любов до своєї справи, повагу до української спадщини та радість творити власними руками.
Про традиції, які надихають. Про красу, яка не потребує зайвих слів. Про прикраси, що мають історію, і творчість, яка дає цій історії продовження.
силянки
Бісер – це більше, ніж матеріал. Це колір, ритм, орнамент і безліч можливостей для творчості.
Кожна річ плететься одним безперервним ходом. Нічого не клеїться й не нашивається на тканину: конструкція тримається самою ниткою.
дідух
Дідух – один із найдавніших символів українського Різдва, у якому поєдналися пам’ять про предків, шана до хліба та землі, вдячність за врожай і побажання добробуту родині.
В’яжеться руками до солом’яного осердя: без дроту й клею, без нічого, що потім довелося б виймати. На замовлення, з осені до грудня.
люба
Я з півдня України. Історія тягнула мене задовго до того, як я змогла щось із неї зробити – до ремесла я прийшла вже дорослою, а навчилася по-справжньому аж в еміграції.
Відтоді навчання перетворилося на відновлення: силянки, дідухи і кілька фестивалів українського Різдва.